розгородити

розгородити
[розгороди/тие]
-роуджу/, -о/диеш; нак.и/, -роуд'і/т'

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "розгородити" в других словарях:

  • розгородити — див. розгороджувати …   Український тлумачний словник

  • розгородити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • розгороджений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розгородити. || розгоро/джено, безос. присудк. сл …   Український тлумачний словник

  • розгородження — я, с. Дія за знач. розгородити …   Український тлумачний словник

  • перегороджувати — перегородити 1) (чим розділяючи на частини приміщення, простір), розгороджувати, розгородити; перепинати, переп ясти, перепнути (перев. тканиною); перетинати, перетяти, перетнути (річку, канал тощо штучними спорудами) 2) (шлях комусь / чомусь),… …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»